Йому було лише 28 … Прожив яскраво і швидко… Загинув будучи вірним військовій присязі з честю і до кінця виконавши свій службовий обов’язок, віддавши за мир в Україні найцінніше – власне життя.Сьогодні наша громада знову схилила голови у глибокій скорботі, в останній путь провела свого земляка, військовослужбовця Збройних Сил України, старшого сержанта БОДАКА ІВАНА ВІКТОРОВИЧА.Герой, воїн, захисник, відважний син своєї Батьківщини. Він був справжнім її патріотом, адже десять років тому, не роздумуючи, підписав контракт і повністю змінив мирне своє життя на тривожне військове. Брав участь в АТО на території Луганської та Донецької областей, мав поранення і безліч відзнак, грамот, нагород. Продовжував ІВАН ВІКТОРОВИЧ геройськи воювати, коли віроломний північний сусід напав на рідну землю. 24 лютого не до іменинного столу, а до зброї взявся наш земляк. «Хто як не я», - говорив він рідним. І знову було поранення, і знову - нагороди - серед яких медалі «Захисник України», «Захиснику Вітчизни».Йому виповнилось 28 років. Ще б жити і жити…Скільки було планів, задумів…Мріяв, по закінченні війни, здобути вищу освіту, обробляти землю. Для цього вступив до Луганського національного університету на спеціальність агрономія. Мріяв бути опорою для дружини Юлії Сергіївни і мами Ірини Євгеніївни. Мріяв жити, кохати, творити… Не судилося… Обірвалося молоде життя Івана. Вірний, щедрий, товариський, вихований та чемний – таким назавжди запам’ятають Івана всі, хто його знав і любив. Ми ж усі у вічному боргу перед тими, хто віддав своє життя за наш спокій і вільну Україну. Світла пам’ять молодому Герою ІВАНУ БОДАКУ.Щирі співчуття рідним та близьким.